Моральні чесноти

Моральні  чесноти:

·                    мудрість;

·                    мужність;

·                    справедливість;

·                    поміркованість

Що ж таке чеснота? У церковнослов’янській мові слово чеснота - це  «добродєтєль», що означає: діяти добре.  Це позитивна моральна якість людини, схильність робити добро, а отже, чинити правильно. Чесноти спрямовують нас до добра. Нема на світі цілком  поганої людини, бо все, що створив Господь, знаємо, є добрим. Але   відомо нам, що до доброго діла нам себе  важче заставити, аніж до нечемного вчинку. Щоб у серці  перемогло  добро, потрібно над собою попрацювати.

   Господь обдарував нас  Божими  чеснотами: Вірою, Надією, Любов’ю. Їх ми маємо як завдаток Святого Духа від народження. Ці зерна зростають щедрим колосом при сприятливих умовах, і можуть завмирати при лінивій байдужості, але є незнищенними. Натомість, моральні чесноти є набутими, і щоб ними володіти, потрібна неабияка сила волі. При постійному  вправлянні вони стають звичним проявом  особистості і народжуються з любові  до ближнього, із старанного прагнення зробити йому добро, незважаючи на себе. Послухайте вислови  найвеличніших Отців нашої Східної Церкви Василія Великого, Івана Золотоустого та Григорія Богослова про чесноту:

Чеснота полягає  в тому, щоб уникати зла, і чинити добро!

 

Василій Великий

«Ніщо так не сприяє успіху у чесноті, як часта розмова з Богом, постійна вдячність   і славослав’я Бога.»

«Якщо хочемо осягнути Царство Небесне, то замало звільнитися від гріха, але ще треба багато вправлятися у чеснотах.»

  Іван Золотоустий

«Нічого великого не буває без спокус і випробувань.»

  Григорій Богослов

«Бути шляхетним означає мати добрі звичаї».

 

Що таке Мудрість?

·                    Як ви гадаєте, що таке мудрість?

Слово мудрість у Святому Письмі вжито 298 разів  і асоціюється вона з такими поняттями:

·                    Мудрість Божа – незбагненна тайна

·                    Ісус Христос - мудрість від Бога

·                    Бог – джерело мудрості

·                    Мудрість – це, в першу чергу одна з найголовніших  прикмет Бога

Все премудрістю ти сотворив – каже псалмоспівець.

В етиці, як одній із складових філософії, мудрість має такі синоніми: розсудливість, розважність, обачність. Арістотель називав її  вищою формою пізнання.

Мудрість  є розважним шуканням правди, яка  робить нас вільними. Це кардинальна чеснота, яка допомагає  нам помітити належну міру добра, а також бути готовими до реалізації і шанування добра через відповідні дії.

Згідно Святого Письма мудрою є  та людина, що чинить все згідно Божої волі, а визнання своєї мізерності, свого незнання перед Богом – це початок справжнього знання і справжнього навчання.

З Книги Мудрості:

·                    Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде, ані не оселиться  в тілі, запроданому гріхові.

·                    Святий бо Дух – виховник відступає від гадок гріховних і віддаляться, коли виринає кривда.

·                    Мудрість же – дух, що людей любить.

·                    Книга Мудрості 7.24- 26: Мудрість бо понад усякий рух рухливіша: чистою вона крізь усе проходить, усе пронизує. Вона – подув Божої сили і чистий виплив слави Вседержителя; тому нічого заплямленого не впаде на неї. Вона – вічного світла відблиск, безплямне дзеркало  Божого діяння і образ його доброти.

Читання з Книги Приповідок:

·                    Острах Господній – початок премудрості,безумні мудрістю і навчанням нехтують.

·                    Щаслива людина, що розум придбала,чоловік, що мудрість знайшов.

·                    Бо мудрість ліпша понад перли;дорогоцінне  не зрівняється з нею.

·                    Я мудрість, я з обачністю перебуваю, я посідаю знання розважливе. Страх Господній – то ненависть до зла. Пиху та гордість,лиху поведінку й уста нещирі я ненавиджу.

·                    Мудрий син любить науку, а насмішник не слухає  напоумлення.

·                    Мудрий боїться і відвертається від зла, а немудрий зухвалий у своїй самовпевненості.

Книга Сираха:

·                    Всяка премудрість – від Господа,з ним же вона повіки.

·                    Джерело мудрості – слово Боже у вишніх, а дороги її – заповіді відвічні.

·                    Повнота мудрості – страхатися Господа: вона упоює їх плодами своїми.

·                    Вінець мудрості – острах Господній,від нього квітне мир і  здоров’я благодайне.

·                    Корінь мудрості – страхатися Господа, тож віття її –довголіття.

·                    Книга Мудрості 51.13.- 20: ще юнаком, таки в мандри я подався, шукав я щиро мудрості  у своїй молитві. Перед святинею благав про неї – і до кінця її буду шукати. У розквіті своїм, мов достигаюче гроно,  серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я. Лиш вухом нахилився – і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику. Їй  завдяки поступив я багато,  -  тож прославлю того, що дав мені мудрість. Рішив я ділом її вживати, шукав добра я  ревно – і не осоромився! За неї змагалася душа моя, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я. Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, - тим то й полишений я  не буду. Тремтів усім нутром я, шукаючи її, - тим то і придбав я майно прекрасне. Господь язик дав мені у нагороду, - тож ним і буду його хвалити!

Що ж таке мужність?

·                                  Пригадайте приклади мужності  у Святому Письмі?(Авраам, Ной,  Йосиф, Давид, Даниїл, Ісус Навин).

Головними прикметами мужності є відвага  і терпеливість.

Мужність – це здатність безстрашно протистояти небезпеці, бути витривалим у труднощах життя і постійним у прагненні добра (запис у зошит).

Здебільшого мужність керує нашими почуттями у небажаних ситуаціях. Усі мученики за христову віру були мужніми і безстрашними. Тертуліан називав їх кров насінням християн

Настанова Господь Ісусові Навину:

Лиш будь мудрим і вельми хоробрим, щоб достеменно чинити за законом, як наказав тобі Мойсей, слуга мій. Не звертай від нього   ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило у кожній твоїй справі…Отож наказую тобі: будь мужнім і хоробрим; не лякайся і не падай духом, бо Господь, Бог твій, з тобою, куди б ти не подався(Іс.Нав.1.7-9)

      Про справедливість ми з вами міркували, коли розглядали блаженство спраглих і голодних справедливості

·                    Пригадайте, кого Ісус називає блаженними у контексті Нагірної проповіді?

·                    Яка нагорода їх очікує?

·                    Що ж таке справедливість?

Що таке справедливість?

Справедливість – це рівновага між тим, що належиться  і тим, що надається. Це відповідність якійсь нормі. Синонімом цього слова є правда, істина(запис у зошит).

 Пізнайте правду, і вона вас вільними зробить (Єв. Ів.).

На жаль, справедливість часто порушується з тої причини, що у кожного своя правда. Для християнина тут проблеми нема, оскільки правдою для нього є Ісус («Я є Дорога, Правда і Життя»Ів.14,6).

з Книги Мудрості 8.7

І коли хто любить справедливість, то плоди її трудів – чесноти, бо вона навчає поміркованості, розсудливості, справедливості й мужності; а над них нема нічого кориснішого в людському житті.

На стежці справедливості життя, крива дорога веде до смерті(Прп.12.28.)

Що ж таке поміркованість?

Синонімом цього слова є стриманість. Це чеснота міри. Вона стримує наші нахили до негативних почуттів та дій(запис у зошит)

 Це вміння володіти собою, яке необхідне нам у всіх сферах нашого життя – у їжі, питті, одязі, нагромадженні  матеріальних благ, у подружньому житті, у проявах почуттів, у праці та розмові.

Промовляй, юначе, як відчуваєш потребу, та тільки разів зо два, а більше, якщо спитають!(Прп.32.7)

Вагу  та  міру для слів своїх вироби, ворота й засуви зладнай для своїх уст(Прп.28.25)

Вино для людей – життєвий напій, коли його помірковано п’ють.

Радощі серця, втіха душі – вино, пийте вчасно й у міру потреби. Гіркота для душі – вино, пити занадто, та ще й із пристрастю і суперечкою. Пиятство безумному – погибель, більше гніву, зменшення сили, завдання ран(Сир.31.27-30)

Не ходи слідом за своїми пристрастями і від  по хотей своїх стримуйся. Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми(Прп.18.30,31)

 

Мудра людина в  усьому обережна, за днини гріха стережеться завинити.