Що означає "Віра"
Тож віра від слухання, а
слухання через Слово Христове.
Рим. 10:17
·
При визначенні того, що
добре, а що погано, важливою є думка інших людей. (-, важливою є думка Бога)
·
Температура блискавки сягає
30 000 °С. (+, може навіть перевищувати цю температуру)
·
Око страуса більше, ніж
його мозок. (+)
·
Неможливо чхнути з
відкритими очима. (+)
·
Усесвіт виник у результаті
«великого вибуху». (–)
·
Людське око здатне
розрізняти 10 мільйонів відтінків кольорів. (+)
·
Гімн Греції має 158
куплетів. (–, 158 рядків)
·
Двоє людей краще ладнають
між собою, якщо кожен намагається зробити приємне іншому. (–, потрібно виражати
власні почуття й намагатися зрозуміти іншого)
·
Серце блакитного кита за
величиною таке, як невеликий легковий автомобіль. (+)
·
Діти народжуються без
колінних чашечок. (+, вони формуються у віці 2-6 років)
·
У Другій світовій війні
брали участь 52 країни світу. (–, 61 країна)
·
Життя на Землю було
занесене з космосу. (–, Бог створив Землю і життя на ній)
·
Люди, відстоюючи власні
інтереси, не забувають про інтереси колективу. (–, згадайте депутатів)
·
Найвитриваліший м’яз у людському організмі — язик. (+)
·
У брюнетів борода росте
швидше, як у блондинів. (–, у блондинів швидше)
·
Людина — це єдина жива
істота, здатна малювати прямі лінії. (+)
·
Людина може прожити життя
так, як їй цього хочеться. (–, не може)
·
Люди у повсякденному житті
не можуть обійтись без знання законів астрономії. (–, можуть)
·
Людина — єдина істота на
Землі, яка має тіло, душу і дух. (+)
·
Унаслідок тривалого
еволюційного процесу працьовиті мавпи перетворились на людину. (–)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Усі ми, діти й дорослі, щодня зранку до ночі граємо в цю гру. Ми
прокидаємось і віримо (або не віримо), що день буде вдалий. Ми сідаємо в
маршрутку й віримо, що доїдемо до школи чи до театру. Ми зустрілися з друзями й
віримо, що вони нас підтримають чи допоможуть. Ми йдемо на вибори й віримо (або
не віримо), що нарешті все в нас зміниться на краще. Ми кажемо, що людям треба довіряти, але, йдучи з дому, замикаємо
вхідні двері на замок, а краще — на два. Ми
кажемо, що людям треба довіряти, а самі обов’язково
поставимо авто на сигналізацію, а телефон заблокуємо відбитком свого пальця.
Що ж це таке — віра? Кому вірити? Яке значення має чиясь віра для мене, а
моя — для когось?.. І це ще далеко не повний перелік запитань,
пов’язаних із вірою, на які ми спробуємо дати відповіді впродовж уроку.
Що таке віра?
1. Учитель. Вікіпедія зазначає, що «віра —
це сприймання людиною чого-небудь як істини, іноді без попередньої перевірки,
на основі тільки внутрішнього, суб’єктивного переконання, яке не потребує
ніяких доказів».
Крім слова «віра», у нашій мові є чимало спільнокореневих слів: вірити, вірність, вірний, довіра та ін.
Очевидно, що слова протилежні за
значенням виникли не просто так. І
разом з ними виникли слова, за допомогою яких ми хочемо, щоб нам довіряли, або
хочемо самі довіряти комусь. Тому існують клятви, присяги, обіцянки (як
усні, так і письмові). У тій чи іншій формі їх складають президенти й
депутати, судді та адвокати, чиновники та лікарі, військові та політики,
олімпійці та пластуни, навіть молодята!
2. Усе це так, але
погодьтеся, що це коротеньке слово
«віра» у більшості випадків асоціюється зі словом «релігія». Саме в
богословському розуміння релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Чому?
Спробуємо знайти відповіді на деякі питання у Святому Письмі.
3. Робота в групах (чи в парах)
відповіді на поставлене
запитання.
1 група. Що є
об’єктом християнської віри? 2 Хр. 20:20; Ів. 6:29, 40; 10:30; 14:1; Євр.
11:6. об’єктом віри є Бог та Ісус
Христос, бо Вони — одне.)
2 група. Хто може отримати віру? Скільки різних вір існує? Мт. 5:6; Ів. 7:17;
12:42-43; 18:37; Еф. 4:5. віра одна; її отримують ті, які шукають правди, намагаються пізнати
волю Божу й чинити згідно з нею;
3 група. Яким чином можна отримати віру? Ів. 2:11, 23; 20:30-31; Дії 4:4; 13:48-49;
16:13-14; 17:10-12; Рим. 10:17; 16:25-27; 2 Тим. 3:15. віру можна отримати через
молитву, через проповідь, через читання Слова Божого, через чудо, яке Бог може
здійснити.
4 група. У чому виявляється віра? Іс. Нав. 24:14; Пс. 15:2-5; 22:5-6; 95:6; Єр.
17:7; Мт. 6:9-13; Кол. 1:4-6. у поклонінні Богові в невинності та правді; у молитві Йому та
надії на Нього, у проповіді Його Слова.
5 група. Чому можна вірити Богові? Єр. 31:3; Пс. 100:5; 145:9; Наум. 1:7; Ів. 3:16;
Рим. 5:8; 2 Кор. 13:11; 1 Ів. 4:8-11, Іс. Нав. 21:45; 23:14; Мт. 5:18; Бог добрий і любить людей,
особливо тих, хто вірить Йому, вірність — це атрибут Бога, Бог виконує Свої
обітниці, Слово Боже і Його заповіді незмінні
Для чого потрібна віра
Святе Письмо також дає
відповідь на це запитання, відтак я пропоную вам записати біблійні вірші, а
вдома їх опрацювати. (На розсуд учителя, можна подати як
частину уроку або на домашнє опрацювання.)
Віра потрібна, щоб:
·
бути почутим у молитві (Мт. 21:22);
·
бути праведним (Рим. 1:17);
·
бути щасливим (Ів. 20:29);
·
отримати спасіння (Мк. 5:34; 10:52);
·
отримати визволення через чудо (Мк. 6:5-6);
·
витримати боротьбу християнського життя (Флп. 1:27);
·
мати доступ до Бога (Євр. 11:6);
·
здійснювати чуда (Ів. 14:12; Дії 6:8);
·
віруючого любить Бог (Ів. 16:27);
·
мати всі можливості (Мк. 9:23).
4. Учитель. Як бачимо, у Слові Божому є
також інформація, яку людина власним розумом не може осягнути. Ця
інформація перевищує пізнавальну силу нашого розуму. Тому А. Шептицький казав, що віра — це акт нашої волі, а не реакція на
почуття. Християнська віра — це
безумовне прийняття за правду всього того, що Бог відкрив людям про Себе, про
світ і про нас, людей.
Цікаво, що дослідники Біблії відзначають використання
двох різних слів у Старому Завіті — «емуна» та «бітахон», які перекладені
однаково — «віра».
Під словом «емуна»
розуміють віру як переконання, як віровчення.
Під словом «бітахон»
розуміють віру як довіру, як особисту активну й практичну віру.
Віра «емуна» пов’язана із завітом: це віра в те, що Бог виконає обіцяне; що на
Бога можна покластися; що Бог ніколи не обманює; що в Нього немає подвійних
стандартів (що Він думає, те й каже, а що Він говорить, то те й думає).
Саме цю віру диявол поставив під сумнів в Едемському саду, спокушуючи Єву, мовляв, чи Бог справді так сказав? (Бут.
3:1).
Віра «бітахон» має корінь «батах», що буквально
означає «покластись, опертись». Це активна особиста віра, яка має
прикладний характер: людина свідомо всі свої турботи покладає на Бога, знаючи,
що Він усе владнає, бо Господь від початку знає, чим усе закінчиться й
використає будь-яку ситуацію, аби Його діти отримали найкраще, найкорисніше для
них.
Така віра, звичайно, глибоко особиста й торкається
наших почуттів: я довіряю Богові
настільки, що живу Його Словом, і, якщо потрібно буде, то віддам життя за Нього.
Це та віра, яку мали біблійні герої віри: Авель, Енох, Ной; Авраам, Сарра та
їхній син Ісак; Мойсей та інші. Це та віра, яку мали перші християни і яку мають теперішні християни. Це та
віра, яка допомагає нам ставитися до
майбутнього як до теперішнього, а до невидимого — як до видимого (Євр. 11).
Це та віра, яка спонукає людину до дії, бо вірність Божа абсолютна. Іншими
словами, розуміння принципів віровчення призводить до особистої віри, яка
змінює нас, наш спосіб мислення, наше бачення світу.
VI. Осмислення об’єктивних зв’язків у вивченому
матеріалі
1.
Учитель. Отже, віра — це один із способів засвідчення істини. Але чомусь у
багатьох випадках віру протиставляють
знанню, яке базується на вивченні та поясненні проявів істинни. Що думають
про це видатні вчені?
П’єр Леконт дю Нюї (1883–1947),
французький біолог, винахідник і філософ: «Усі ті, хто бездоказово
й систематично роблять зусилля витравити ідею Бога, здійснюють низьку й
антинаукову справу. Я вступив у життя з модним на той час скептицизмом. Мені
потрібно було 30 років праці в лабораторії, щоб переконатися, що мене свідомо
обманули ті, в обов’язок яких входило мене просвітити, або хоча б просто
зізнатися у своєму незнанні. Я прийшов до такого переконання, вивчаючи
біологію, і я переконаний, що неможливо жодному вченому, якщо лише він не
перебуває в стані засліплення та недобросовісності, не прийти до цього
висновку… Людство знайде своє спасіння лише в релігії, заснованій на глибокій
християнській вірі, яка черпає життя в сучасних досягненнях науки».
Гульєльмо Марконі (1874–1937), італійський
фізик і винахідник: «Я пишаюсь тим, що я людина віруюча. Я вірю в силу
молитви. Я вірю в молитву не лише як католик, а й як учений».
Антуан Беккерель (1852–1908), французький
фізик: «Мої дослідження самі привели мене до Бога».
Вільям Томпсон (1824–1907), англійський
фізик: «Якщо будете добре думати, то наука змусить вас вірити
в Бога, що ,власне, і є основою релігії. Ви побачите, що наука не ворожа
релігії, а допомагає їй».
Макс Планк (1858–1947), німецький фізик,
Нобелівська премія 1918 р.: «…і релігія, і
природознавство потребують віри в Бога. Водночас для релігії Бог стоїть на
початку кожного розмірковування, а для природознавства — наприкінці… Релігія і
наука зовсім не заперечують одна одну, як це вважали раніше і чого бояться наші
сучасники. Навпаки, вони погоджуються і доповнюють одна одну».
Вернер фон Браун (1912–1977), німецько-американський
фізик, конструктор космічних ракет: «Поширеною є
думка, ніби в епоху космічних польотів ми вже так багато знаємо про природу, що
нам більше не потрібно вірити в Бога. Ця думка цілком помилкова. Лише нове
звернення до Бога може врятувати світ від катастрофи, яка насувається. Наука і
релігія — це сестри, а не вороги».
Фр. Десауер (1881–1968), німецький
біофізик: «Якщо протягом останніх 70-ти років на нас звалився
шквал відкриттів і винаходів, то це означає лише, що Бог-Творець говорить із
нами голосніше, ясніше, ніж будь-коли в минулому».
Поль Саботьє (1854–1941), французький
хімік, Нобелівська премія 1941 року: «Природничі науки та
релігію протиставляють лише ті люди, які погано освічені як у першому, так і в
другому».
Альфред Кастлер (1902–1988), французький
фізик, Нобелівська премія 1966 року: «Я не можу
зрозуміти світ без Творця, тобто без Бога».
«Біблія вчить нас, що віра
полягає не у фантастичному сприйнятті фантастичних явищ, а в міцному
переконанні в реальності, навіть якщо ми її не бачимо.»
Однак, сказати: «Вірю!» — це ще не все. Треба знати,
у що ми, християни, віримо. Вперше такий Символ віри був укладений 325 року в
м. Нікея Всесвітньою радою єпископів, а 381 року його лише доповнили.
Нікейський символ віри є спільною основою для всіх християн. (Учитель роздає учням роздрукований Символ віри.)
VII. Підсумок уроку
1. Учитель. Як би ви відповіли на запитання, що
були поставлені на початку вивчення теми, а саме: «Що таке віра?», «Кому
вірити?», «Яке значення має чиясь віра для мене, а моя — для когось?» (Заслухати відповіді учнів.)
2. Які ще питання виникли у
вас під час уроку?
VIII. Домашнє завдання
1. Вивчити Символ віри.
2. Опрацювати записані вірші з Біблії й дати відповідь
на запитання «Для чого потрібна віра?»
Коментарі
Дописати коментар